Украину исключили из мирового рейтинга эффективности системы охраны здоровья. Что об этом думают наши медики?
admin
Минулого тижня Україну виключили з рейтингу ефективності системи охорони здоров’я країн, який складають експерти Bloomberg. Причини кризи, а також перспективи системи вітчизняної охорони здоров’я ми з’ясовували у фахівців.
– Чи можна назвати українців здоровою нацією?
В’ячеслав БЕРЕЖНИЙ, заслужений лікар України, завідувач кафедри педіатрії № 2 НМАПО ім. П.Л. Шупика:
Здоров’я нації починається зі здоров’я дітей. А чи можемо ми назвати сучасне комп’ютерне і телевізійне покоління дітей здоровим? Згідно з результатами британського дослідження, сучасні десятирічні діти значно відстали у фізичному розвитку від своїх однолітків кінця 20 століття. Що стосується України, у нас відчувається гостра нестача фізичного виховання дітей та повноцінного збалансованого харчування. Їдалень у більшості шкіл немає, діти вживають переважно вуглеводи, а це разом із недостатньою фізичною активністю призводить до ожиріння. До того ж діти не отримують потрібних вітамінів, макро- і мікроелементів – йоду, цинку, селену, заліза – що тягне за собою відставання у розумовому розвитку…
Володимир СКИБА, керівник маркетингового відділу міжнародної фармкомпанії Dr. Red-dy’s Laboratories Ltd:
– Можна наводити статистики захворюваності, середньої тривалості життя, яка на 10 років менша, ніж у Європі, та майже на 20 років порівняно з Японією… Але, як відомо, майже всі хвороби беруть свій початок із психоемоційного стану людини. З початку 2012 року, за даними TNS Ukraine, кількість песимістів збільшилась у 2,5 разу! Знижується бажання допомагати іншим, спілкуватися… Ви помічали, як мало людей на вулиці посміхаються?
Леонід ЄМЕЦЬ, народний депутат України:
– Ми прагнемо, щоб рівень і тривалість життя в Україні були такими як у Європі, – 80 років. І питання тут не лише у реагуванні на хворобу, а і в профілактиці і усвідомленості суспільства. Просто скопіювати досвід інших держав не вийде, адже ми маємо ряд особливостей, які стають на заваді впровадження тих чи інших реформ. Звичайно, без здорової нації ефективної держави бути не може. Якщо людина постійно займається проблемами власного здоров’я, це тягне за собою ланцюгову реакцію по всіх напрямках. Не дарма кажуть: «У здоровому тілі – здоровий дух!»
– Українці схильні до самолікування. Як ви вважаєте, це небезпечно?
В. БЕРЕЖНИЙ: Дійсно, зараз батьки безконтрольно купують антибіотики для своїх дітей, які можуть порадити в аптеці, але не лікар. Це призводить до підвищення резистентності (спротиву організму – Ред.) до ліків у майбутньому. Я переконаний, що батьки не повинні самостійно лікувати своїх дітей. Медикаментів дуже багато – як імпортних, так і вітчизняних. Але для дітей потрібно обирати лише ліки із доведеною ефективністю та безпечністю. Підібрати їх для вашої дитини може лише лікар.
В. СКИБА: Можу стверджувати, що відносний рівень вживання безрецептурних лікарських засобів у нас вищий, ніж у Європі. І не секрет, що, йдучи в аптеку можна без перешкод придбати більшість рецептурних препаратів, не маючи рецепту лікаря. Це проблема системи та контролю відпуску препаратів в аптеках, з одного боку, та рівня довіри до лікарів та доступності якісної медичної допомоги – з іншого. Майже кожного року висувається законопроект про заборону реклами лікарських засобів, але ці популістські проекти виглядають, як залатування діри на старому човні.
– Люди стали менше витрачати, в тому числі на ліки. Чи вистачає якісних лікарських засобів українського виробництва для задоволення потреб населення?
В. СКИБА: Дійсно, за час кризи люди стали менше споживати ліків на душу населення. Також відбувається імпортозаміщення, що пов’язане з інфляційними чинниками та здорожчанням закордонних ліків. Українські заводи не можуть покрити 100% потреб українського населення через відсутність необхідних технологій для виробництва високоспеціалізованих препаратів. Хіба що буде проведена закупівля у закордонного заводу-виробника ліків без нанесення, брендування, і на українському заводі приклеять відповідну наліпку, що й зараз досить часто практикується. Хіба ж це буде українське виробництво?
В. БЕРЕЖНИЙ: Безперечно, у нашій фарміндустрії є багато якісних вітчизняних виробників. Однак що стосується лікування дітей, тут один нюанс: є брендові препарати, а є не брендові. Так от, дітям бажано давати оригінальні брендові ліки і не шукати якісь замінники. До того ж в Україні велика проблема – у нас немає вітчизняних вакцин. Хоча є приклад Куби, яка покладається у цому питанні на свої можливості. Цю проблему потрібно вирішувати на політичному рівні.
– На вашу думку, які кроки потрібно в першу чергу здійснити для проведення реформи охорони здоров’я?
В. СКИБА: Я не політик, тому можу відповісти, як працівник бізнесу. В першу чергу, це боротьба з корупцією та підготовка професійних кадрів, що забезпечать ефективну роботу сфери охорони здоров’я.
Л. ЄМЕЦЬ: В першу чергу потрібно провести реформи, які стали підставою для звільнення попередньої неефективної команди Міністерства охорони здоров’я. Необхідно викорінити махінації із тендерами, закупівлями вакцин, штучні перепони із корупційною складовою… Допоки ми не подолаємо корупцію, запровадження у нас механізмів, які є стандартними для Європи, – це просто подарунок шалених статків якомусь черговому корупціонеру.
9,4 тис.
доларів виділяється на рік на лікування громадянина США (в цілому на охорону здоров’я виділяється 17,14% ВВП країни). Однак за ефективністю витрачання коштів США тільки на 50-му місці.
Головним показником при розрахунку займаного тією чи іншою державою місця в рейтингу ефективності охорони здоров’я експерти Bloomberg вважають очікувану тривалість життя громадянина. У десятку кращих рейтингу увійшли Сінгапур, Іспанія, Південна Корея, Японія, Італія, Ізраїль, ОАЕ, Австралія та інші країни.
Росія вчепилася за останнє місце рейтингу.
Прокоментуйте статтю